Починаючи з перших трудових буднів, місто   мало своїх славних трударів. Одинадцять осіб Нововолинська удостоєні найвищої нагороди - “Почесний громадянин міста”. 

Це високе звання першим отримав   Климук Андрій Федотович (1913-1993). Із 1949 року, починаючи з першого кілочка, впродовж усього життя  він зводив нові будинки в місті. Будови перших вулиць належать бригаді теслярів, очолюваної  Андрієм Федотовичем. 

Звання “Почесний громадянин міста” удостоєний керуючий трестом “Укрзахідвугілля”, ветеран війни   Мартиненко Іван Андрійович (1916-1997), який у 1956 році був призначений головним інженером тресту. Своїм розумом, знаннями гірничої справи він зробив вагомий внесок  у розвиток вуглевидобувної галузі. Інтелігентністю, виваженістю, повагою до людей завоював    авторитет і шану у місті. 

Із 1954 року у сфері комунального господарства творчо і наполегливо трудився   Курас Степан Якимович (1930-1998). 40 років був незмінним  начальником “Водоканалу”. 

Уміло і сумлінно трудився робітник очисного вибою, згодом бригадир на шахтах №№ 3,9   Сівак Володимир Якович (1930 р.н.). Керував комплексною бригадою із 46 чоловік. Видобуток вугілля на добу становив  1176 тонн. 

У 1956 році прибув за оргнабором  на будівництво міста  Старостенков Микола Іванович (1930-2004 рр..) Сумлінно трудився столяром, бетонником, муляром - монтажником на будовах. Бригаді мулярів, очолюваної ним, належать будови 15-го мікрорайону, заводу СТО. Микола Іванович виховав 145 учнів  висококваліфікованих спеціалістів.

 У роки незалежності нашої держави   удостоєний звання “Почесний громадянин міста” учасник національно-визвольної боротьби 50-х років, політвязень сталінських таборів, учитель, громадський діяч   Рябченюк Ананій Павлович (1930-1996). З 1956 року він працював на шахтах міста (паралельно навчався), згодом учителював, виховуючи молоде покоління, а на зорі відродження України став лідером демократичних сил міста. Маючи поетичну душу, написав чимало поезій, які видано окремою збіркою “Біль і спів серця”.

Із 1955 року починав свою трудову діяльність у Нововолинську молодий спеціаліст   Горбунов Олександр Іванович (1936-2002).   Більше 40 років він віддав гірничій промисловості. З них 22 роки очолював  шахти. 

У 10-ту річницю незалежності України було присвоєно   звання “Почесний громадянин міста” інваліду війни, хірургу, кандидату медичних наук   Сокольському Вольфу Мойсейовичу. Лікар-хірург сумлінно стояв за операційним столом 52 роки, рятуючи людські життя. Тисячі операцій, десятки учнів на рахунку у знаменитого хірурга. 

Із 1959  року живе у місті і плідно працює на  творчій ниві колишній в'язень сталінських таборів, самодіяльний композитор і  поет    Каліщук Олександр Пилипович. Упродовж творчого життя написав більше тисячі пісень, створив народну чоловічу капелу шахтарів, ансамбль “Райдуга”. У своїх численних поезіях оспівав  волинський край, наше місто, людську красу, мову солов'їну, землю материнську. Чимало творів - власних і чужих - поклав на музику. Вийшли такі його збірки: “Волиняночка”, “Дзвонять в церкві дзвони”, “Я-українець”,  ”Подарунок душі”. У 1992 році йому присвоєно звання “Заслужений працівник культури України .

Рішенням сесії міської ради № 17/25 від 20 грудня 2007 року було присвоєно  звання Почесний громадянин міста посмертно Яновичу Олександру Олександровичу  та Разборському Олександру Андрійовичу.