Історія заснування
міста Нововолинська
Якось польський геолог обстежував
береги річки Горинь недалеко від Рівного і знайшов шматок конгломерату. В його
складі серед різних порід виявив кам’яне вугілля. Конгломерат був місцевого
походження. Ця знахідка підтвердила думку російського вченого М.Тетяєва про
наявність запасів кам’яного вугілля на землях Західної України в районі
Волинсько-Подільської підвищеності. Далі цю думку підтвердив польський вчений
Я.Самсонович. У 1938 р. Селезьким промисловим концерном “Вспульнота
інтересувГурнио-Гутничих” був відкритий у Львові буровий відділ геологічного
управління під керівництвом Я.Самсоновича. До початку возз’єднання Західної
України з УРСР із одинадцяти свердловин було закінчено сім. Документація
бурових і частина зразків керну збереглися в Геологічному інституті Львівського
державного Університету ім.І.Франка, де працював, виїхавши перед війною у
Варшаву професор Я.Самсонович.
Відновилися пошукові
роботи уже у 1946-47р. “Волиньвуглерозвідкою”. Перші пошуки вугілля були на
околицях Володимира-Волинського і виявилися безрезультатними. Головному
інженеру М.Струєву в руки потрапив рукопис молодого геолога Шпакової В.Б., де
вона писала, що просуваючись на захід, товщина карбону збільшується. Взявши на
себе відповідальність, М.Струєв наказав перенести бурильні установки за 15 км
від м.Володимира-Волинського в район с.Бужанка. Це була нова 117 свердловина.
Справжнім святом для
геологів став жавтневий день 1948 року, коли свердловина № 117 вирішила долю
волинського вугілля. Буровий майстер Віктор Вабула пройшов перші метри
верхнього горизонту.
Керували розвідувальними
робатами досвідчені геологи: М.Струєв, А.Живолуп, В.Єршов, І.Усіков. Великий
вклад у розвідку внесли: В.Воронін, І.Ізмалков, І.Кожухова, В.Кошерова,
Н.Громико, Є.Терентьєв, П.Потиченко, С.Храпкін, Л.Прасова, В.Шпакова, В.Ісаков,
В.Свєтличний, В.Скороход, М.Маджар, гідрогеологи: К.Дем’яновська, К.Козель,
техніки-геологи: С.Голік, В.Побединська, Л.Кравченко, В.Кожухов, Л.Метс. Великі
майстри своєї справи, досвідчені практики завідуючі буровими: Г.Дрига,
В.Ватула, А.Сисоєв, Д.Горліний, старші майстри: Д.Чижик, Т.Порнолаєв,
А.Яковенко, Г.Попов, У.Голенко, Л.Предко, Р.Купчеш, С.Шевцов, І.Коваленко,
Є.Косенко. Весь комплекс цих важливих робіт був виконаний у порівняно короткий
час і вже до кінця 1950 р. було підготовлено широкий розвиток шахтарського
будівництва на особливих місцезнаходженнях.
У липні 1950 року на
околиці с.Дорогиничі було закладено першу Волинську шахту. Осінь 1950 року
зустріла новоприбулих будівельників рясними дощами. Будівництво шахти і нового
міста чекало багато труднощів. Добування вугілля також обіцялось нелегке, адже
пласти залягали на великій глибині – чотириста, п’ятсот метрів. Грунти були
сильно обводнені. Проте в грудні 1951 р. було відкрито вугілля.
На місці 117 свердловини
була закладена перша шахта. Будівництвом шахти №1 керував українець, посланець
Донбасу, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державної премії Онисим Антонович
Курмаз.
Протягом двох місяців
необхідно було зібрати робітників. На посаду начальника відділу праці і
заробітної плати було призначено Дмитра Михайловича Баркалова, на якого було
покладено обов’язки підбору кадрів. І уже в жовтні 1949 р. було прийнято на
роботу 248 чоловік.
Разом із шахтою почало
будуватися місто. Згідно плану забудови розробленим архітектором Каурковим
почали будівництво міста поблизу шахти №1. Уже в березні 1950 р. був зібраний
перший дерев’яний одноквартирний
будинок. До кінця року замість будуправління організовано
шахтобудівельний трест, керуючим якого було призначено Дмитра Івановича
Вітрака.
Із м.Курська прибула група
електриків і зупинилася у м.Вол.-Волинському. По приході енергопоїздів, саме
завдяки цим славним людям, як: Юрій Сорокін, Михайло Ликов, Костянтин Цибін,
Іван Пахалов 15.04.1951р. пішов перший струм на шахту №1.
З будівництвом першої
Нововолинської шахти пов’язано немало славних імен-волинян-керівників і
організаторів шахтобудування, серед них, наприклад Г.Бельман, який в 1951р.
вийняв першу лопату землі на проході ствола. Йому, одному з перших
шахтобудівельників Волині у серпні 1951 р. була вручена Почесна грамота
Президії Верховної Ради УРСР.
На будівництво їхали
висококваліфіковані інженерно-технічні працівники та робітники, такі, як:
Ф.П.Булахов, шахтар з діда-прадіда, який прибув з бригадою у складі 12 чоловік.
У ній працював і знатний прохідник, Герой
Соціалістичної Праці І.К.Чуркін.
Шахтобудівники успішно справлялися з будівництвом. Пройшло трохи більше чотирьох років і 23 червня 1954 року будівельники Нововолинська святкували справжню трудову перемогу: було здано в експлуатацію шахту №1 “Нововолинська” і видано на-гора перші тонни волинського вугілля.